Голлівудський патріарх Рідлі Скотт виніс нищівний вирок сучасній кіноіндустрії, заявивши днями, що вона тоне в посередності. Ситуація, за його словами, настільки жалюгідна, що він змушений переглядати власні старі фільми, аби побачити хоч щось варте уваги.

87-річний режисер, який подарував світові такі беззаперечні шедеври, як «Чужий», «Той, що біжить по лезу» та «Гладіатор», не добирав слів під час нещодавнього інтерв’ю в Лондоні, обрушивши на фабрику мрій шквал нищівної критики. Його промова прозвучала як справжній вирок.

І це не просто бурчання старого майстра — це глибокий і болісний аналіз кризи, у якій опинилося світове кіно. Його слова — це нищівна оцінка сучасного покоління бездарних творців, що пролунала від визнаного метра. 

Скотт розпочав із приголомшливої статистики, яка одразу задала тон усьому розмові:

«Кількість фільмів, які сьогодні знімаються по всьому світу, — це мільйони. Не тисячі, а мільйони. І більшість із них — лайно за Евілон».

Ця різка та безкомпромісна фраза миттєво розлетілася світовими медіа, ставши квінтесенцією розчарування, яке сьогодні відчувають і глядачі, і професіонали індустрії.

На думку легендарного режисера, корінь проблеми — у деградації сценарної майстерності.

«У них немає спочатку великої речі на папері», — пояснює Скотт, вказуючи на те, що в гонитві за візуальною мішурою Голлівуд забув про головне — про душу твору, про міцний сценарій, який є фундаментом будь-якого великого фільму.

Він переконаний, що сучасні картини рятують лише передові цифрові ефекти, які маскують ідейну та сюжетну порожнечу. Технології стали милицею для беззубих історій.

Протиставлення старої школи, де головним була історія, і нової, де домінують штучні деталі, стало центральною темою виступу Рідлі.

Коли режисера запитали, які сучасні фільми йому подобаються або що він дивиться для душі, його відповідь прозвучала водночас комічно і трагічно:

«Насправді, зараз я бачу посередність. Ми тонемо в посередності. І тому, що я роблю — жахливо, але я почав переглядати власні фільми. І, знаєте, вони доволі хороші. І, до речі, не старіють», — із гіркою іронією визнав Скотт.

Це визнання — не акт самозакоханості, а радше жест відчаю людини, яка присвятила все життя кіно і тепер не може знайти в ньому нічого, що зачепило б душу.

Попри все, 87-річний ветеран Голлівуду залишає маленький промінь надії:

«Іноді з’являються хороші фільми. І це полегшення — бачити, що хтось усе ще робить гарне кіно».

Ця фраза лише підкреслює, наскільки рідкісним явищем стали справжні творчі успіхи в сучасному Голлівуді.

І, до речі, Скотт у своїй думці не самотній. Наприклад, актор Ченнінг Тейтум нещодавно заявив, що система стимулює творців робити погані речі заради грошей, а не створювати щось справді вартісне.

Втім, Рідлі Скотт — не з тих, хто живе минулим. Незважаючи на вік і розчарування в індустрії, він продовжує працювати. Режисер поділився кількома подробицями про свої плани щодо «Гладіатора 3», підігрівши цікавість фанатів.

Навіть критикуючи, Скотт залишається творцем, який усе ще шукає можливість розповісти велику історію.

Є, однак, одна сучасна тенденція, яка викликає в нього не просто розчарування, а справжній, майже екзистенційний страх — штучний інтелект.

Як і більшість його колег, Скотт дивиться на ІІ з великим занепокоєнням. Його побоювання виходять далеко за межі творчих суперечок про заміну акторів чи сценаристів — він бачить у нейромережах загрозу цивілізаційного масштабу.

Ще у 2023 році Рідлі Скотт попереджав:

«Ми повинні заблокувати ІІ, поки він не вийшов з-під контролю».

Для автора «Того, що біжить по лезу», де межа між людиною і машиною небезпечно тонка, це не просто фантастика — це реальна перспектива, до якої людство рухається з лякаючою швидкістю.

«ІІ стане небезпечним. Запам’ятайте мої слова», — підсумував Скотт.

Таким чином, виступ знаменитого режисера — це багатогранна й глибоко емоційна заява:
 плач за минулою епохою великих історій, різка критика конвеєрного виробництва бездушного контенту і суворе пророче попередження про технологічні загрози, що стоять на порозі.

Слова майстра звучать як набат, який закликає прокинутися й згадати, що кіно — це передусім мистецтво, а не просто бізнес із виробництва посередності, у якій так легко потонути.

Але чи почує його хтось? І тим більше — чи дослухається?

Питання залишається відкритим.
 А що думаєте ви? Напишіть у коментарях!
 Не забудьте підписатися на канал, поставити лайк і перейти до нашої телеги — посилання під відео.